Генпрокуратура заподозрила Бланка в попытке вывезти 500 миллионов с Дарницкого завода

ГПУ изучает документы компаний первого заместителя директора "Укрзализныци" Максима Бланка по делу с задолженностью ГП "Дарницкий вагоноремонтный завод" 500 млн грн перед "Премьер Лизинг".

Офицер Интернет-фронта Израиля

Этой девушке всего 25 лет, она не носит форму ЦАХАЛа, но она настоящий боец. Вместе с 16 другими израильтянами, свободно говорящими по-арабски, Майра Овадия прочесывает палестинские соцсети и прессу, чтобы выявлять подстрекательство и ложь.

Джордж СОРОС: в Европе больше не существует демократии, как и самого Евросоюза...

Украинцы стремятся в Евросоюз, поскольку верят в демократию и свободу. Однако делать этого не стоит, поскольку ЕС больше не существует, как и прежних ценностей.

Бєня, Корбан і фєня...

Коломойський та Корбан, якщо ви помітили, у своїх інтерв’ю не сильно добирають слів та проглядається, хоча й уже умірений, але рідний їхньому серцю жаргон так званих «воров в законе».

Хто така подруга сумнозвісного «Лісника»?

В продовженні теми останніх новин вітчизняних ЗМІ про псевдопатріота та антигероя Олега Мужчиля — «Лісника», хотілось би не залишити без уваги окремих персон з оточення останнього, а саме мова піде про нікому не відому пані Шевельову. Одну з його давніх подруг, людини, якій «Лісник» довіряв та з якою мав спільні інтереси.

понедельник, 23 августа 2021 г.

Кримська платформа: ініціатива, яка об’єднує Світ

 


Безпрецедентна ініціатива глави Української держави щодо формування потужної коаліції демократичних країн проти агресивної загарбницької політики сучасного «неофашистського Рейху» — Росії, фактично збігається в датах з подіями 80-річної давнини, коли країни Європи і США об’єднались у антигітлерівську коаліцію після нападу Гітлера (і Сталіна – не забуваємо) на Польщу у вересні 1939 року.

Саме тоді західні демократії усвідомили хибність ідеї переговорів на найвищому рівні у Мюнхені (1938 рік), будь-яку безперспективність досягнення миру з агресором за столом дипломатії і його безвідповідальність за взяті на себе зобов’язання. Знехтувавши основоположними нормами міжнародного права, у 1939, Гітлер розпочав свій великий похід на Схід, який закінчився у 1945-му повною капітуляцією.

Історія циклічна. У 2014-му, попри численні публічні обіцянки міжнародним партнерам щодо невтручання у внутрішні справи сусідів, Путін вирішив повторити шлях Гітлера і, здійснивши збройне вторгнення в Крим і на Схід України, спочатку анексував українську автономію, а згодом розв’язав війну і підтримав зброєю, технікою і «шахтарями-трактористами-відпускниками» власну агресію проти ослабленої Української держави.

Попри спроби міжнародних партнерів України стримати зарваного неофюрера, Мінські угоди і Норманський формат змогли лише зупинити масове кровопролиття, однак не вирішили проблему захоплення суверенних територій в комплексі. Будь-які заклики до агресора забратись з України викликають тільки єхидну гебістську посмішку азійського царька, який намагається стати в умах своїх співвітчизників таким собі неоСталіним, що «об’єднав народи». У цьому випадку, засоби «повернення» є абсолютно варварськими і дикунськими.

Рішення української влади провести такий захід, як «Кримська платформа» зумовлено бажанням, насамперед тих, хто залишився в окупації, повернутися в цивілізований світ. Тобто, в Європу – Україну, де закон превалює над варварськими зазіханнями путінських «кримнашистів».

Створення нової міжнародної платформи із залученням десятків країн європейських демократій, не зважаючи на погрози Путіна і ультиматуми «грустной лошади» Лаврова, дуже показово демонструє бажання усього цивілізованого Світу і України як країни-ініціатора Платформи повернути «status quo» у кримському питанні і кінцевою метою ставить собі повернення українських територій до складу Української держави в кордонах, визнаних як усім цивілізованим світом, так і варварським сусідом. Хоча, Будапештський меморандум – уже також історія.

Саме тому, незважаючи на «заклинання Кремля», чимало демократичних країн підтримала таку ідею українського Президента. Як результат, 44 держави та міжнародні організації висловили бажання взяти участь у ініційованому Володимиром Зеленським Саміті з вироблення стратегії та формування нової коаліції народів задля  повернення Українського Криму.

На Кримській платформі Україна уже вітає представників Латвії, Литви, Естонії, Польщі, Словаччини, Угорщини, Грузії, Хорватії, Молдови, Словенії, Фінляндії, Швеції, США, Румунії, Швейцарії, Чехії, Туреччини, Франції, Німеччини, Іспанії, Італії, Бельгії, Австрії, Нідерландів, Люксембургу, Ірландії, Данії, Болгарії, Чорногорії, Північної Македонії, Великої Британії, Португалії.

Така увага світу до питання повернення анексованого Росією українського Криму зумовлена, перш за все, усвідомленням того факту, що на третьому десятку нового третього тисячоліття історії людства у світі виникла загроза, яка може бути більш руйнівною, аніж «коричнева чума» нацизму понад 80 років тому.

Світ усвідомив уроки Мюнхена-38 і розуміє, що наявність потужної антипутінської коаліції народів світової демократії, сформованої довкола України і її прагнення повернути свої території, є надважливим питанням системи світової безпеки.

Саме у цьому аспекті, «Кримська платформа», ініційована Президентом Зеленським, повинна стати дипломатичною основою і передумовою до повернення Кримського півострова до українського Дому та звільнення з новітньої «тюрми народів» — путінської Росії.

среда, 16 декабря 2020 г.

Мошенник и крохобор Доротич во главе «SAVE ФОП»

 




15 декабря во время митинга представителей малого и среднего бизнеса руководитель общественного движения «SAVE ФОП» Сергей Доротич объявил о начале нового Налогового Майдана.

Играя на публику, Доротич задекларировал главную цель акции – сохранение предпринимательства в Украине, громогласно обвинив власть в уничтожении мелкого бизнеса путем локдауна, фискализации, поборов, штрафов и коррупции.

Несомненно, такого рода спич очень эмоционально должен быть воспринят митингующими и зрителями медведчуковско-мураевских телеканалов, которые активно освещают подобные события.

Но в жизни Доротича есть пару примечательных моментов, которые говорят о том, что он прекрасно осведомлен о коррупционных механизмах, при этом – изнутри. На личном опыте участия. И эти моменты идут совсем в разрез с тем, о чем без устали вещает лидер «SAVE ФОП» Доротич.

Например, перед пламенными выступлениями, ему было бы надобно просветить митингующих относительно собственных депозитных средств на счете в Приватбанке в размере более двухсот тысяч гривен. Точнее, поведать о их происхождении.

Ведь эти деньги были переданы ему в пользование участниками объединения «Рух збережи ФОП» для обеспечения работы организации, а не для удовлетворения предприимчивых замашек Доротича.

Лидер всех обиженных ФОПов, не мудрствуя лукаво, решил положить их на депозит и немного подзаработать, пока активисты заняты отстаиванием своих прав на Майдане.

Зная историю пребывания Сергея Доротича в руководстве компании «Укрпрофтур», которая обладает крупнейшей в Украине сетью собственных отелей, можно предположить, что любовь этого персонажа к разным схемам по незаконному обогащению не остыла, а всего-навсего немного видоизменилась.

Доротич в прошлом тоже блестал умом и сообразительностью. Как говорят злые языки, даже успел побывать фигурантом уголовных дел, связанных с коррупционной деятельностью, пребывая на руководящих должностях.

В 2012 году, исполняя обязанности главы правления «Укрпрофтур», вместе с членом набсовета компании Анатолием Дзюбаком, Доротич организовал схему по незаконному отчуждению собственности, принадлежащей этой коммерческой структуре.

Вследствие разбирательств компетентными органами, Дзюбак был задержан в качестве подозреваемого в совершении преступлений, предусмотренных ст.ст.364-1, 369 и 190 уголовного кодекса. Примечательно то, что в этой истории Доротичу каким-то образом удалось избежать справедливого наказания и в дальнейшем продолжить обилечивание доверчивых предпринимателей.

Учитывая восполнения пробелов в биографии Доротича, можно предположить, что этот активный общественный деятель, не обремененный цивилизованными ценностными ориентирами, за счет обманутых предпринимателей решил поправить свое финансовое положение и, в первую очередь, проявить себя в качестве восходящей звезды на политической арене.

Но спонсорам все же надо держать ухо востро … депозитов много не бывает!


четверг, 3 декабря 2020 г.

Студенческие волнения — причини и последствия массовых беспорядков в Индии



 В чем причины протестов?

Истоки возмущения лежат еще в декабре прошлого года, когда индийский парламент готовился к рассмотрению поправок к закону о гражданстве. Согласно внесенным изменениям, немусульмане из соседних стран Южной Азии, в частности, Афганистана, Пакистана и Бангладеш, получили возможность стать гражданами Индии по упрощенной схеме, если они подвергаются притеснениям на родине. Поправки, создавая специальные условия для индусов, сикхов, джайнов, буддистов, христиан и парсов из вышеперечисленных стран, не коснулись мусульман из этих стран, а также тамильских беженцев из Шри-Ланки, беженцев рохинджа (тоже исповедующих ислам) из Мьянмы и буддистов из Тибета.

Еще одной причиной возмущений стало создание Национального гражданского регистра, в который будет внесен каждый гражданин Индии. Таким образом планируется бороться с нелегальной миграцией. И, если группы беженцев, попавшие под действие поправок к закону о гражданстве, имеют возможность остаться в Индии на легальных основаниях, даже если у них нет документов, то мусульманам-беженцам грозит депортация.

С одной стороны, принятие поправок к закону о гражданстве стало причиной недовольства мусульман, составляющих около 15% населения страны (примерно 195 млн человек). По их мнению, подобный шаг со стороны властей дискриминирует последователей ислама и является угрозой секулярному статусу государства, официально закрепленному в преамбуле к конституции Индии. С другой стороны, подобное решение парламента вызвало волнения на северо-востоке страны, где местные жители боятся усиления потока беженцев из Бангладеш.

Как обстоят дела у индийских мусульман?

Проблема дискриминации мусульман актуальна с самого момента получения Индией независимости от Великобритании в 1947 году. Раздел британского доминиона на Индию и Пакистан привел к массовым индуистско-мусульманским столкновениям, в ходе которых погибло, по разным оценкам, от 200 тыс. до 2 млн человек. Индийский национальный конгресс (ИНК), который до конца 1970-х доминировал на политической арене, старался смягчить противоречия и поддерживать все религиозные группы, проводя политику «единство в многообразии».

Однако постепенное усиление проиндусской ультраправой партии БДП (BJP) и получение ею абсолютного большинства на парламентских выборах 2014 и 2019 гг. привело к фактическому отказу от политики секуляризма и распространению «хиндутвы» — индусского национализма. Мусульмане все чаще становятся жертвами нападений со стороны религиозных фанатиков, действия которых негласно поддерживаются властями. Одной из основных групп, противостоящих религиозной дискриминации, стали студенты, традиционно играющие активную роль в индийской политике.

Все серьезно?

Протесты начались в штате Ассам 4 декабря 2019, когда было объявлено о готовности внесения поправок на рассмотрение федерального парламента. Сначала они распространились по Северо-Восточной Индии, а потом и по всей стране. Напрямую на рост числа протестующих повлияло одобрение поправок федеральным парламентом 12 декабря 2019. Демонстранты вышли на улицы в Нью-Дели, Ассаме, Хайдарабаде, Колкате, Мумбаи и других регионах Индии.

Протесты с самого начала имели форму прямых столкновений с полицией: в некоторых регионах несогласные блокировали дороги, поджигали автобусы, устраивали погромы железнодорожных станций. В Диспуре, столице Ассама, протестующие прорвали полицейские заграждения, пробившись к зданию местного парламента. Действия бунтующих вызвали жесткую реакцию полиции. К концу декабря в ходе протестов погибло, по меньшей мере, 25 человек. В результате эскалации ситуации в тех частях городов, где развернулись возмущения, были размещены дополнительные подразделения полиции и армии, в некоторых частях протестных регионов власти отключили интернет.

Действия властей привели к увеличению количества протестующих на шествие в Хайдарабаде вышло 100 000 человек. При этом среди протестующих не только мусульмане. Их поддерживают представители и других конфессий. В частности, широкую огласку имело движение солидарности индийских сикхов, выступающих за «единство в многообразии». Многие из них готовят и приносят еду для участников демонстраций.

Получается, все против нововведений?

Не совсем. В конце декабря также начались демонстрации в поддержку поправок к закону о гражданстве. В частности, на митинги вышли жители Дели, Мумбаи, Бангалоре и других городов. Свою поддержку изменениям в законодательстве выразил президент студенческого совета Делийского университета, однако студсоветы многих колледжей, входящих в состав университета, осудили его заявление. Большинство многотысячных демонстраций в поддержку поправок были организованы правящей БДП, лидеры которой резко высказались относительно протестов против решений федерального парламента.

На митинге в Дели 3 февраля премьер-министр Нарендра Моди заявил, что протесты не являются случайностью. Он назвал их анархией, организованной оппозиционными партиями ИНК и Аам Аадми парти (Партия обычных людей), основатель которой Арвинд Кеджранвал в данный момент занимает пост главного министра индийской столицы (главный министр — избираемый глава правительства местного уровня — прим.) А главный министр штата Уттар-Прадеш и член партии BJP Йоги Адитьянатх обвинил власти Дели в снабжении протестующих провиантом и поддержал использование оружия в отношении митингующих, пообещав накормить их пулями вместо бирьяни (Популярное в Южной Азии блюдо).

Высокий суд Дели в четверг попросил полицию Дели сообщить о результатах расследования, проведенного в связи с утечкой в СМИ заявления Танхи Асифа Икбала — студента университета Джамии Миллии Исламии (JMI), который был арестован по делу, связанному с насилием в общинах на северо-востоке Дели во время протестов против Закона о гражданстве (CAA) в феврале. Судья Вибху Бахру также попросил полицию указать в докладе о дальнейших мероприятиях, которые она намеревается предпринять.

Напомним, что Танха, которий был арестован в мае, в настоящее время находится под стражей. Танха, студент третьего курса, был  арестован в связи с причастностью к фактам насилия, в районе Джамия во время протеста против изменения Закона о гражданстве (CAA) в декабре прошлого года. Полиция заявила, что Танха, житель анклава Абул Фазал в Шахин-Баге, является членом Исламской организации студентов и является членом Координационного комитета Джамии, который возглавляет протесты против нового закона о гражданстве.

«Танха является одним из ключевых членов Координационного комитета Джамии и сыграл активную роль в организации протестов и беспорядков в Джамии в декабре 2019 года. Он является близким соратником Умара Халида, Шарджиля Имама, Меерана Хайдера и Сафиры Заргар, которые были ключевыми организаторами протестов против САА и последующих беспорядков», — сказали в полиции. 15 декабря прошлого года протестующие применили насилие, подожгли четыре общественных автобуса и две полицейские машины и забросали камнями полицейских и гражданских. В результате инцидента пострадали по меньшей мере 40 человек, в том числе студенты, полицейские и пожарные. Массовые беспорядки вспыхнули на северо-востоке Дели 24 февраля после того, как насилие между сторонниками Закона о гражданстве и протестующими вышло из-под контроля, в результате чего по меньшей мере 53 человека погибли и около 200 получили ранения.

Как часто индийские студенты участвуют в политических акциях?

История зарождения студенческого движения в Индии относится к началу XIX века, когда на базе Хинду-колледжа в Бенгалии была основана Академическая ассоциация (Academic Association). За этим последовало создание ряда других студенческих организаций и в других университетах Индии. В начале XX века студенты активно выступали против дискриминации между английскими и индийскими учащимися, следовали тактике гражданского неповиновения Махатмы Ганди и поддерживали ИНК в борьбе за независимость от Великобритании.

Студенты продолжили играть активную роль в политической жизни и независимой Индии, принимая активное участие в формировании движения наксалитов, радикальных коммунистов-маоистов, до сих пор ведущих партизанскую войну против официальных властей в Западной Бенгалии.

В середине 1970-х студенты в нескольких штатах активно выступали против повышения цен на питание в общежитиях, коррупции и некомпетентности властей. Демонстрации часто приводили к прямым столкновениям с полицией, и для восстановления порядка властям даже приходилось прибегнуть к помощи армии. Студенческие протесты стали одной из причин поражения правящей партии ИНК на парламентских выборах 1977 года. В 1980-х центром протестной активности студентов стал штат Ассам. Движение, возглавленное Всеассамским студенческим союзом» (All Assam Students Union), боролось против нелегальной миграции из Бангладеш.

Уже в 1990-х и 2000-х студенты были одними из наиболее активных участников дискуссии вокруг введения закона о резервировании рабочих мест для так называемых отсталых классов» (Other Backward Classes). Учащиеся оказались по обе стороны баррикад, организовывая демонстрации и за, и против закона.

А в 2016 году ярким событием стал конфликт внутри Университета им. Джавахарлала Неру в Дели JNU, когда группа студентов, митинговавших против смертного приговора кашмирскому террористу Афзалу Гуру, причастному к атаке на индийский парламент в 2001-м, была арестована, а глава студсовета обвинен в подстрекательствах к мятежу. Санкции в отношении демонстрантов были отменены после того, как протестующие согласились прекратить свои акции.

 Не исключено, что в составе индийского студенческого корпуса в Украине — а это более 20 тысяч студентов —  затесались и экстремисты, которые надеются скрыться от расследования нападений и массовых беспорядков в вузах  Дели,  а также будут распространять свои экстремистские взгляды и методы борьбы в украинских университетах, где и так хватает проблем с иностранцами, вспомнить хотя бы последнее смертельное ДТП в Харькове с участием иностранного студента.

суббота, 2 мая 2020 г.

Передчасне послаблення карантину - загроза від Балог!

послаблення
Кількість хворих на коронавірус в Україні зросла на 550 осіб. Це один із найвищих показників за період пандемії. Семеро людей за добу померли, 85 осіб одужали, всього число інфікованих на 2 травня становить 11 411 осіб.
64 нових випадки захворювання на COVID-19 зафіксовано за добу на Закарпатті, це більше 11 відсотків нових хворих по відношенню до цілої країни. Для найменшого регіону це занадто великий показник!
На цьому тлі, рішення Мукачівської міської ради щодо послаблення карантинних заходів та відновлення роботи торгівельних закладів є в будь-якому випадку – передчасним та й ризиковим!
Адже послаблення карантину призведе до чергового спалаху кількості хворих та не здатності медичної системи надати допомогу всім потребуючим! Завдяки карантину вдалось не допустити повторення ситуації Італії, якій прийшлось впроваджувати сортування людей, кому надавати медичну допомогу, а кому не надавати.
Тож як розцінювати дії посадовців Мукачівської міської ради – чи це початок передвиборчих піар акцій, або це невгамонне бажання отримати дохід від торгівельних закладів, більшість яких належать чиновникам міської ради!
Щоб це не було – таке рішення наражає на смертельну небезпеку мешканців історичного міста та всієї області. Адже карантин в Україні був запроваджений для забезпечення спроможності системи охорони здоров’я реагувати на випадки коронавірусної хвороби і у випадку значного погіршення епідеміологічної ситуації лікувати хворих буде ніде, нікому та нічим! Для чого паску святили вдома? Щоб одним рішенням попаплюжити всі заходи та обмеження?!

среда, 29 апреля 2020 г.

«Побєдобєсіє» на Інтері. Хотят ли русские войны?!


«Спросите вы у тишины, хотят ли русские войны». Рядки, відомі мало не кожному, хто народився у «тюрмі народів» - СРСР. Рядки, які для України сьогодні звучать не як запитання з натяком на миролюбність. Вони звучать набатом як ствердження, безапеляційне і неспростовне.
Вторгнення Росії у 2008-му до Грузії і у 2014-му – в Україну – свідчення такої «миролюбності». «Русскіє» не тільки хочуть, але й активно впроваджують культ війни з усіх наявних інформаційних ресурсів. І не тільки в Росії, де війна і «перемога» стали головним наративом останніх десятиліть. Інформаційним форпостом російської агітпропаганди в Україні був, є і, на превеликий жаль, залишається телеканал «Інтер».
Починаючи з 2014 року, саме «Інтер» під кураторством ФСБ, нав'язує українцям нову формулу «побєдобєсія» - т.зв. «Бєссмєртний полк». Чорна геніальність ідеї у тому, що «дєдов на палках» можна носити ще років 100-150, - полк же «бєссмєртний».
І не важливо, якою ціною давались перемоги Другої світової війни, не важливо, у яких умовах доживають свого віку справжні ветерани у тій же Росії. Важливо одне – культ, який дає змогу російській владі щороку заявляти про своє «вєлічіє».
Однак про Україну. Цього року, зважаючи на введені Урядом України карантинні заходи, «Інтер» запровадив абсолютно нову форму одурманення величчю – Марш пам'яті онлайн. Себто, кожен бажаючий може зареєструватись на спеціальному сайті каналу і долучитись до т.зв. Маршу дистанційно. А «Інтер» усе це покаже в ефірі, знову прямо заявляючи про «одіннарот» і героїзм «савецкіх людєй». 
Звісно ж, не обійдеться в ефірі «Інтера» і без бравурних пісень, і без георгіївських стрічок, і без Сталіна – вождя переможця. Елементи зомбування і «єдінєнія» не змінюються з часом, однак наслідки такої психологічної обробки маємо можливість спостерігати на Донбасі і в Криму. Там теж кричали: «Путін, ввєді …». 
Мета всього дійства на «Інтері» – психологічна обробка і повернення до радянських постулатів. Нічого особливого, просто інформаційна експансія під приводом чергового відзначення Дня Перемоги. У той час, коли увесь світ віддає шану і данину пам’яті загиблим 8 травня, агресор Росія масово СВЯТКУЄ трагедію світу.
Не вдаючись у глибокі історичні екскурси, для розуміння глибини маразму російської пропаганди, варто тільки зупинитись на історичній участі Росії у війні … на боці нацистської Німеччини. Там і царський російський триколор, і георгіївська стрічка, і ще багато всього. «Інтер» це обов’язково покаже як атрибути «Пабєди». Заборонені в Україні для демонстрації.
Однак, саме російські історики стверджують, що за період з 1941 по 1945 роки у складі Вермахту служило понад 1,5 мільйона росіян. 
То чим будуть «гордиться» на «Інтері» 9 травня ? І на чиї гроші та чиї інтереси нав’язує нам нібито український телеканал ?
П.С. Дані істориків про «російських фашистів», - чтобы помнили и гордились …

суббота, 11 апреля 2020 г.

Ігри з патріотами. Барна повертається?!


Місцевими політикумом жваво обговорюється намір колишнього очільника Тернопільської ОДА С.Барни організувати військове (силове) об’єднання із ветеранів АТО/ООС для підтримки партії «ЄС» напередодні місцевих виборів.
Наші джерела у Тернопільські ОДА стверджують, що С.Барна вже домовився із депутатами про створення нової структури під назвою «Сприяння територіальній обороні».
Дану організацію планують фінансувати за рахунок обласного бюджету! І це не дивлячись на скорочення соціальних виплат для місцевого населення, у зв’язку із пандемією коронавірусу!
Більш того, для реалізації «плану Барни» передбачається ліквідувати популярний серед тернопільчан «Молодіжний методичний центр» (підконтрольний Б.Бутковському із ВО «Свобода»).
Тут одразу постає декілька питань: Невже націоналістам більше не треба свій центр по роботі із молоддю? Чи все ж, розуміючи своє фіаско на майбутніх виборах, вони вирішили долучитися до «ЄС»?
Як би там не було, наразі посаду керівника новоутворюваної структури пропонують ветерану АТО і керівнику ГО «Захисти Україну» В.Чоботарю. Останній, попередньо відмовився її очолити, мотивуючи тим, що в нього є більш серйозніші політичні плани.
Так чи інакше, осінь – все розставить на свої місця.